Протягом багатьох століть скелі з вапняку на території сучасних Техасу та Мексики приховували твори мистецтва північноамериканських народів. Каньйон Пекос відомий своїми яскравими настінними розписами із зображеннями тварин, що рухаються, високих фігур людей і складних абстракцій. Вони викликають захоплення вчених з усього світу, пише Archaeologymag.
Авторам недавнього дослідження вдалося визначити за допомогою сучасних наукових методів точний вік скельних зображень. Як виявилося, мистецтво Пекос зародилося від 5760 до 5385 років тому. Традиція малювання на вапнякових скелях передавалася з покоління до покоління протягом 4 000 років. Загалом мистецтво Пекос за цей час освоїли 175 поколінь. Такою безперервністю та довговічністю у світі можуть похвалитися лише деякі художні традиції.
У сюжетах наскального живопису відображається складний світогляд. Упорядковані композиції та повторювані мотиви свідчать про загальну космовізію (уявлення людей про цикли часу, створення та існування всесвіту). Ідеї залишалися незмінними навіть у періоди кліматичних змін та зміни способу життя стародавніх спільнот мисливців-збирачів. Існування мистецтва Пекос протягом багатьох століть говорить про ключову роль системи вірувань у формуванні ритуальних практик та ідентичності північноамериканських громад.





