Археологи виявили на хорватському цвинтарі Драгулін, що знаходиться в передмісті Трогіра, могилу з немовлятами-близнюками. Поховання датується І-ІІ століттям н.е. Воно проливає світло на похоронні звичаї та проблеми зі здоров’ям дітей того часу, пише Arkeonews.
Про те, що скелетні останки належать близнюкам, вчені визначили під час генетичного аналізу. Дівчинку та хлопчика поховали в одній могилі віч-на-віч. Люди зробили це осмислено. Цей факт спростовує уявлення, що представники римського суспільства ставилися до смерті немовлят байдуже.

За допомогою біоархеологічного аналізу автори дослідження з’ясували, що за життя близнюки страждали від цинги та рахіту. Вони вважають, що ці захворювання почали розвиватися у дітей під час перебування в утробі через харчування матері. Ізотопний аналіз показав, що вона вживала ячмінь, пшеницю та морепродукти, що повністю вписується у середземноморські харчові звички. Іншою причиною міг стати свинець, з якого у Стародавньому Римі виготовляли водопровідні труби. На наявність цього тяжкого металу останки близнюків вчені ще не перевірили.
Вони мають намір продовжити дослідження. Знайдені в передмісті Трогіра останки близнюків можуть допомогти вченим глибше зрозуміти, з якими викликами доводилося стікатися дітям в античному світі.
Останки на свинець не перевіряли, проте причиною смерті його майже призначили, хоча яке відношення римський водогін має до Хорватії. Навіть, якщо припустити негативний вплив водогонів на здоров’я, то населення Давнього Риму якось не повиздихало, а тут річні діти вмерли. Мати не їла овочів? це вписується у середземноморські харчові звички? Ну-ну… Стікати може вода по трубах, а дітям доводиться стикатися…Звідкіля автори вигадали “факт” про байдужість до смерті дітей…