Автор: Жителі Римської імперії часто зводили особисті рахунки за допомогою свинцевих табличок з прокльонами, які називалися defixiones. Вони ховали їх у місцях, що мали відношення до підземного світу. Ці практики вплинули на біблійні тексти, пише Arkeonews.
Професор Рурського університету в Бохумі Міхаель Гельшер проаналізував понад 1,7 тис. подібних артефактів, що датуються періодом між 500 р. до н.е. та 500 р. н.е. Римляни ховали defixiones у могилах, залишали у священних місцях і кидали у воду. Часто до табличок додавалися символічні предмети на кшталт кісток тварин чи проколотих фігурок.
Гельшер стверджує, що ці практики вплинули на Новий Заповіт. Наприклад, у 13 розділі Книги Одкровень розповідається про звіра з блюзнірськими іменами, який виринає з моря. Вони схожі на прокляття зі свинцевих табличок. У 18 розділі згадується ангел, що кидає камінь у море, що є алегорією акту занурення таблички у воду.
На думку Гельшера, римські магічні практики були переосмислені авторами ранніх християнських текстів з метою вираження теологічного опору та утвердження верховенства Бога над владою Риму. У самій Біблії також містяться прокляття. Наприклад, в одному з євангельських текстів Ісус проклинає фігове дерево. Дані приклади змушують задуматися про те, як слова можуть завдавати шкоди чи зцілювати.
