Довгий час вчені вважали, що причиною занепаду цивілізації майя була жорстока посуха. Результати останнього дослідження в Гватемалі показали, що нестача води не була першопричиною, пише SciTechdaily.
У період 750-900 років н.е. цивілізація майя пережила різкий політичний та демографічний спад. На той час у багатьох регіонах справді можна було спостерігати сильну посуху. Дослідження осадових записів за 3300 років показало, що причина занепаду давньої цивілізації набагато складніша за дефіцит води.
За словами професора географії Бенджаміна Гвіннета з Монреальського університету, 1600-1000 років тому майя почали відмовлятися від класичного підсічно-вогневого землеробства на користь більш інтенсивних способів обробітку землі, які дозволяли прогодувати великі поселення. Аналізи ізотопів водню говорять про те, що клімат в Іцані був відносно стабільним завдяки його вдалому розташуванню поряд із Кордильєрами. Карибські течії генерували регулярні дощі, що унеможливлювало занепад цивілізації через посуху.
На думку вчених, вона зникла через складні політичні, економічні та торговельні зв’язки між містами майя. Коли в одних поселеннях почалася сильна посуха, це вплинуло на інші поселення, де її не було. Йдеться про війни за ресурси, масові міграції, крах правлячих династій і порушення торгових шляхів.
Майя зникли не через кліматичні проблеми. Причиною занепаду цивілізації стала широка криза, що охопила весь їхній світ, у якому політична динаміка, соціальна організація та клімат були тісно переплетені один з одним.





