Під час розкопок у Вудстауні на південному сході Ірландії група археологів виявила великий об’єкт. Це може бути найбільше в країні поселення вікінгів, якому понад 1000 років.
Відкриття було зроблено у 2003 році на березі річки Суїр під час будівництва дороги навколо Уотерфорда. Воно було визнано настільки важливим, що маршрут дороги був змінений. На відміну від Дубліна та Уотерфорда у Вудстауні майже немає пізньої міської забудови, що відкриває перед вченими по-справжньому широкі можливості щодо вивчення поселення вікінгів, пише Arkeonews.
Раніше Вудстаун вважався «лонгфортом» — укріпленим табором вікінгів та річковим поселенням, які датуються 850–950 роками. н.е. Під час попередніх розкопок археологи виявили оборонні рови, поховання воїна-вікінга та свідчення ремісничого виробництва.

Зараз вони зосереджені на розкопках великого об’єкта, знайденого під час геофізичних досліджень. Це можуть бути руїни довгого будинку або великої зали, яка знаходилася в центрі поселення. Споруда може виявитися найбільшою в Ірландії будівлею вікінгів.
За словами доцента Хакона Рейєрсена, знайдені на місці розкопок артефакти говорять про те, що вікінги займалися тут металообробкою та торгівлею. Це означає, що Вудстаун входив у ширшу торговельну мережу, що поєднувала Ірландію з Британією та країнами Скандинавії. Нею перевозили худобу, текстиль, зброю та срібло. Головним фактором успіху Вудстауна було його розташування вздовж річки Суїр.
Нове відкриття проливає світло на те, як прибережне поселення поряд з Уотерфордом стало частиною норвезького світу, що простягався через моря.





