Розквіт мексиканського міста Теотіуакана припав на 250-600 рр. н. е. У той час він входив до числа найбільших мегаполісів планети. У Теотіуакані проживало 200 тис. осіб.
У буквальному перекладі Теотіуакан означає «Місто богів». Його площа становила 22 квадратні кілометри. Занепад міста стався у VI столітті. Ще через сто років воно прийшло у повне запустіння. Знайдені археологами артефакти говорять про масовий голод, пожежі та руйнування, причини яких встановити донедавна не виходило.
Автори нового дослідження дійшли висновку, що розквіт та занепад Теотіуакана були викликані «мега-землетрусами». У 100-500 pp. н. е. стався перший землетрус, який мав силу 8-9 балів. Він змусив жителів інших мексиканських міст оселитися в «Місті богів». Почалася епоха його процвітання.
У період 400-525 рр. н. е. стався ще один потужний землетрус, що пошкодив міську забудову. Остаточну точку в існуванні Теотіуакана було поставлено 600 року н. е., коли в регіоні стався ще один землетрус. Масштабні руйнування спровокували продовольчу кризу та соціальну напруженість. У «Місті богів» почалося повстання, що зробило його вразливим для нападу зовнішніх ворогів. Отже, висунута авторами дослідження гіпотеза не входить у протиріччя з існуючими, а лише доповнює їх.