Під час розкопок у Білефельді археологи виявили рештки 2000-річної садиби. Сліди великих будинків із дерева, дрібніші споруди та споруди для приготування їжі датуються пізнім залізним віком, пише Heritage Daily.
Садиба мала довжину 20 метрів. Її ширина складала 7 метрів. На жаль, сама дерев’яна конструкція не збереглася. Розміри будівлі вчені визначили за зміною кольору ґрунту на місці розташування стовпів. Вони дозволили відтворити планування будівлі. За словами вчених, у Вестфалії цей архітектурний тип з’явився у пізньому залізному віці. Він був попередником довгих німецьких будинків.
Общини, які жили в дохристиянську епоху у Східній Вестфалії та прилеглих районах Нижньої Саксонії, прийнято пов’язувати із групою Ейльсхаузен. Своєю назвою вона зобов’язано археологічному пам’ятнику в Хідденхаузені-Ейльсхаузені. Археологи ідентифікують цю групу за похованнями із кремацією та похоронним предметам.
Виявлений на місці розкопок кремнієвий наконечник стріли віком 4000 років (пізній неоліт чи рання бронза) свідчить про те, що люди відвідували цю місцевість або жили тут за 2000 років до появи фермерського господарства.





