Автор: Німецькі археологи виявили у Саксонії-Анхальт поховання часів бронзового віку, якому близько 4200 років. Під час його обстеження вони натрапили на останки чоловіка. Нижня половина тіла була під потужним кам’яним блоком. За даними HeritageDaily, блок мав перешкодити померлому повернутися з мертвих.
Ті, хто повернувся з мертвих, у фольклорі, називаються ревенантами або нежиттю. Стародавні люди побоювалися, що мертві можуть вибратися з могил. Згадки про ревенантів можна зустріти у європейському фольклорі, норвезькій та давньоірландській кельтській міфології. За часів середньовіччя ревенантами вважали жертв вампірів, самогубців та відьом. У скандинавській культурі вони називалися aptrgǫngur, що в буквальному перекладі означає «ті, що знову йдуть».
Виявлене поховання археологи віднесли до дзвоноподібної культури. Територією Західної Європи вона поширилася у 2 800 році до н. е. Своєю назвою культура зобов’язана дзвоноподібної кераміці. Зроблене у Німеччині відкриття проливає світло на звичаї, вірування та страхи людей того часу. Домогшись технологічного прогресу, вони продовжували вірити у потойбічне життя.
