Співробітники Університету Кертіна оприлюднили результати нового дослідження. З них випливає, що «блакитне каміння» мегалітичної пам’ятки Стоунхендж на Солсберійську рівнину доставили люди, а не льодовики. Таким чином, вчені поставили крапку у багаторічних наукових суперечках щодо способів транспортування каміння на відстань кілька сотень кілометрів.
Довгий час вважалося, що Вівтарний камінь вагою шість тонн та інші валуни було переміщено до місця будівництва пам’ятника льодами під час льодовикового періоду. За допомогою методу мінералогічної дактилоскопії вчені зуміли зазирнути у минуле, що дозволило спростувати цю гіпотезу.
Вони проаналізували 500 кристалів циркону. За словами доктора Ентоні Кларка, якби камені були доставлені з Уельсу та Шотландії льодовиками, то вони мали залишити за собою чіткий мінеральний слід. Аналіз річкового піску показав повну відсутність ознак такого перенесення. Це доводить, що каміння до місця будівництва пам’ятника в епоху неоліту було доставлено людьми.
Точний спосіб транспортування вченим встановити наразі не вдалося. Найімовірніше, що їх перевезли на стародавніх судах морем або сушею з використанням дерев’яних ковзанок.





