Автор: Потужні вибухи зірок, які вважалися одним із чинників очищення раннього Всесвіту від космічної «імли», могли, навпаки, перешкоджати поширенню світла. Такого висновку дійшла міжнародна команда астрономів, дослідивши галактики за допомогою космічного телескопа «Габбл».
Результати роботи допомагають по-новому поглянути на один із найважливіших етапів космічної історії — період, коли Всесвіт став прозорим для ультрафіолетового випромінювання.
Чому ранній Всесвіт був непрозорим
У перший мільярд років після Великого вибуху значну частину космосу заповнював нейтральний водень. Він поглинав ультрафіолетове світло, тому випромінювання не могло вільно поширюватися між галактиками.
Згодом потужне випромінювання почало іонізувати водень, розділяючи його атоми на заряджені частинки. Цей процес називають реіонізацією. Саме він відіграв ключову роль у переході Всесвіту до стану, в якому світло могло долати величезні космічні відстані.
Проте астрономи досі намагаються з’ясувати, які саме джерела випромінювання спричинили ці зміни та як світло змогло залишати молоді галактики.
Що показали спостереження «Габбла»
Раніше науковці припускали, що вибухи наднових зірок створювали потужні галактичні вітри. Вони мали розсіювати газ навколо галактик і відкривати шлях для ультрафіолетового випромінювання.
Однак нові спостереження дали несподіваний результат. Дослідники вивчили галактики з інтенсивним утворенням зірок, які можуть нагадувати галактики раннього Всесвіту. Вони порівняли характеристики випромінювання зі швидкістю руху газу.
З’ясувалося, що в галактиках із найшвидшими вітрами назовні виходила менша частка іонізуючого випромінювання. Імовірно, газ і пил, переміщені вибухами наднових, не розчищали шлях для світла, а, навпаки, створювали додаткову перешкоду.
Як це змінює уявлення про космос
Результати підтримують альтернативну гіпотезу: частина випромінювання могла залишати молоді галактики ще до того, як вибухи наднових формували потужні галактичні вітри. Важливу роль у цьому процесі могли відігравати молоді масивні зорі.
Дослідження опубліковане в журналі Nature Astronomy. Воно не означає, що механізм реіонізації остаточно розгадано: астрономам потрібно провести додаткові спостереження, щоб перевірити, наскільки універсальним є виявлений ефект.
Проте відкриття показує, що навіть добре відомі космічні явища можуть відігравати не ту роль, яку їм відводили попередні моделі. Щоб зрозуміти, як Всесвіт перетворився з непрозорого середовища на простір, наповнений світлом, ученим доведеться точніше відтворити перші етапи життя галактик.
