Журнал Nature опублікував результати дослідження, які доводять, що Сахара не завжди була пустелею. Вчені виявили в скелях поховання скотарів і худоби, що їм належала. Вони свідчать про те, що в давнину пустеля була зеленим регіоном із водоймами. Більше того, люди, що жили там 7000 років тому, трималися особняком, що позначилося на їх генах, пише Science Alert.
Група вчених під керівництвом антрополога Нада Салема з Інституту Макса Планка секвенувала ДНК останків двох жінок, знайдених на південному заході Лівії у районі скельного притулку Такаркорі. За набором генів вони близькі до збирачів, які мешкали в Марокко 15 000 років тому. Це доводить, що у зеленій Сахарі проживала давня популяція людей.

Її представники пішли іншим шляхом, ніж люди, які жили на південь від Сахари. Це сталося 50000 років тому, коли homo sapiens залишили африканський континент. Люди Такаркорі мешкали в ізоляції тисячі років. Деякі гени вони успадкували від неандертальців. На відміну від родичів-збирачів із Марокко вони були скотарями. Вони змогли запозичити цю практику без особливого генного обміну. Відкриття вчених свідчить про те, що популяризації скотарства в Сахарі сприяв культурний обмін, а не масштабна міграція. Вони вважають, що поширенню генів могли перешкоджати елементи екосистеми на кшталт гір, боліт та водойм.