Нещодавно командування Повітряних сил опублікувало відеорепортаж, присвячений офіцеру зенітно-ракетних військ, який із ЗРК С-300 перейшов на ЗРК NASAMS. Модифікацію комплексу С-300 у репортажі названо не було. Втім, у цьому немає потреби. Журналісти The War Zone ідентифікували показаний на кадрах ЗРК як радянський С-300В1, який вважається досить рідкісним.
Незважаючи на схожі індекси у назвах, між комплексами С-300В1 та С-300ПТ/300ПС мало спільного. До початку вторгнення останні були основним типом ЗРК на озброєнні української армії. Комплекс С-300В1 має гусеничне шасі, оскільки він призначений для прикриття сухопутних підрозділів.
Immensely rare footage of a Ukrainian S-300V long range SAM system engaging a Russian target with a massive 9M82 missile. pic.twitter.com/UKKhsmSBGm
— OSINTtechnical (@Osinttechnical) February 9, 2025
Для перехоплення повітряних цілей у С-300В1 використовуються ракети 9М82 і 9М83 з дальністю польоту 100 км. Ракет першого типу може бути одночасно дві, а другого – чотири. У комплексах С-300ПТ/300ПС застосовуються ракети 5В55, які відносяться до зовсім іншого типу.

Проблема полягає в тому, що ракети 9М82 і 9М83 ще дефіцитніші, ніж 5В55. Саме тому радянські ЗРК, які перебувають на озброєнні ЗСУ, потребують невідкладної заміни за західні зразки засобів ППО.