Автор: Близько 5 000 років тому в Північній Європі почався занепад. Це призвело до зникнення землеробських громад кам’яного віку по всьому регіону. Вчені назвали подію неолітичним занепадом, причина якого є предметом суперечки до цього дня, пише Reuters.
Результати недавнього дослідження дозволили вченим зрозуміти, що сталося насправді. Вони проаналізували ДНК із людських кісток та зубів, виявлених у стародавніх похованнях Скандинавії. Вони були знайдені у Фальбігдені, який є одним із прибережних районів Швеції. На думку авторів дослідження, неолітичний занепад міг початися через чуму.
Вчені знайшли неолітичні останки у мегалітичних гробницях, які називаються прохідними могилами. Для їх будівництва використовувалися гігантські камені. Загалом було проаналізовано останки 45 жінок та 62 чоловіків. У 17% з них вчені виявили ознаки зараження чумою. Геномні знахідки доводять, що громада Фальбігдена пережила три хвилі чуми у ранній формі.
Остання хвиля виявилася більш вірулентною. Хвороба почала передаватися від людини до людини, що призвело до епідемії. За словами провідного автора дослідження Фредеріка Сеєрсхольма, йому та його колегам вдалося встановити, що неолітична чума була предком пізніших форм цього захворювання. Зокрема, з неї розвинулися Юстиніанова чума у VI столітті та Чорна смерть у XIV столітті, яка спустошила Близький Схід, Північну Африку та Європу.
