Під час дослідження стародавнього кремаційного поховання часів Лужицької культури полів урн у Польщі археологи виявили прикрасу із жуків. Вона датується гальштатським періодом (850-400 рр. н.е.).
У похованні 543 дослідники виявили урни з останками кількох людей. У першій урні знаходилися дитячі останки, кістки кози, фрагменти берести, фібула у формі арфи, пилок кульбаби та 17 екзоскелетів довгоносика виду Phyllobius viridicollis. Вони активні з травня до червня. Це означає, що дитина 9-10 років була похована у цей період.
Результати дослідження показали, що в урні жуки виявились не випадково. Їхні частини були нанизані на травинку за аналогією із намистом. Тендітні органічні останки збереглися завдяки поєднанню з металевими предметами або водно-болотному середовищу.
За словами археолога Агати Халушко, використання жуків для виготовлення прикрас не можна назвати чимось незвичайним. Наприклад, слов’янська етнічна група гуцулів, представники якої зустрічаються на півночі Румунії та заході України, виготовляла намисто з мідних та рожевих хрущів. Для однієї прикраси потрібно 80 жуків. Гуцули вважали, що вони приносять щастя.





