Довгий час фортеця Фельдіоара була для істориків справжнім головним болем. Їм було відомо, що це місце у Трансільванії було пов’язане з хрестоносцями, проте довести це вони не могли. Крапку в науковій суперечці поставили румунські археологи. Тевтонський орден використовував фортецю як плацдарм у Європі, пише Heritage Daily.
Розкопки на території фортеці велися з 1990-х років. Вчені виявили сліди неоліту та руїни церкви, яка була збудована ще до приходу тевтонців. Прив’язати оборонну споруду до «тевтонського» періоду не дозволяла хронологія.
Автори нового дослідження вирішили підійти до вирішення питання як хіміки. За допомогою радіовуглецевого аналізу вони вивчили 13 зразків вапна, відібраних із найстаріших ділянок фортечних стін. Вони датуються XIII століттям, що цілком узгоджується з часом появи тевтонців у регіоні.
1211 року угорський король Андраш II залучив лицарів до охорони кордону від половців, проте «прикордонниками» вони так і не стали. Після переходу кордону хрестоносці розпочали створення незалежної держави. Через 14 років лицарів у плащах із хрестами вигнали, проте к тому часу вони вже встигли перетворити південний схід Трансільванії на католицький анклав, що призвело до зміни релігійного ландшафту регіону.





