Розгадка таємниці доставки масивного каміння до місця будівництва Стоунхенджа, у тому числі 6,6-тонного Вівтарного каменю, продовжує залишатися предметом жвавих дискусій та досліджень багато років. Тепер вчені висунули нову гіпотезу, яка поєднує у собі винахідливість неолітичних людей із силою льодовикового потоку, пише Popular Meshanics.
Згідно з результатами нового дослідження, опублікованими в Journal of Quaternary Science, камінь з Оркнейського басейну в Шотландії на рівнині Солсберія виявився не тільки завдяки льодовиковому потоку. Руку до цього доклали неолітичні люди. Вчені вважають, що льодовиковий транспорт забезпечив у подорожі каменю проміжний етап. При цьому остаточне розміщення 6,6-тонної кам’яної брили на Солсберійської рівнині сам по собі він пояснити не може.
Для визначення способу доставки Вівтарного каменю вчені використовували модель, створену Ремі Венесс із Шеффілдського університету імені Халлама. Він витратив на її розробку понад п’ять років. Дослідники встановили, що 12 000 років тому камінь міг бути доставлений до Доггер-банку. Ця височина була останньою зупинкою в «льодовиковому конвеєрі». Від неї до Стоунхенджа близько 400 км. Автори нового дослідження вважають, що цей шлях вівтарний камінь подолав за участю неолітичних людей.





