Автор: Після виявлення в Лотхалі археологічних пам’яток вчені довго сперечалися з приводу існування там верфі при цивілізації долини Інду. Завдяки новим відкриттям співробітників Індійського технологічного інституту в цій суперечці було поставлено крапку. Їм вдалося знайти докази, які підтверджують, що верф у ті часи таки існувала. Вчені з’ясували, як гідрографія впливала на культурні обміни та торгівлю в давнину, пише Arkeonews.
Хараппська цивілізація процвітала в 2500-1700 роках. до н.е. Разом з Єгиптом і Месопотамією вона входить до числа найдавніших людських культур. Індійське поселення Лотхал у 2500 році до н.е. заснували ремісники та торговці, що мали зв’язки з регіонами Качх та Сінд. За кілька століть хараппи збудували на його місці повноцінне місто. Вони посилили торгівлю та розширили промисловість.
У Лотхалі збереглося багато цегляних споруд, у тому числі басейн, який використовувався у якості верфі. Ця теорія викликала у археологічних колах чимало суперечок. Завдяки таким ресурсам, як мідь, сердолік, стеатит та амазоніт, місто перетворилося на важливий торговий центр. Воно експортувало слонову кістку, кам’яні намистини та вироби з бавовни. Знайдена в Перській затоці та Месопотамії хараппська кераміка підтверджує, що Лотхал мав широкі торговельні зв’язки.
Суперечка між вченими виникла з приводу призначення трапецієподібного басейну розміром 37 на 222 метри. Одні вважали, що він використовувався у якості верфі. Інші стверджували, що басейн був водосховищем для зрошення. Співробітники інституту довели, що річка Сабарматі, яка знаходиться за 20 км від Локхала, раніше протікала поруч із містом. Таким чином, басейн дійсно використовувався як верф, а саме місто було великим центром морської та річкової торгівлі.
