Результати нового дослідження поставили під сумнів теорію походження Келлської книги, яка є найвідомішим рукописом Середньовіччя. Довгий час вважалося, що її створили на острові Айона близько 1200 років тому. Вчені довели, що насправді книга походить зі східної Шотландії, пише The Guardian.
До складу рукопису входить чотири Євангелія від Івана, Луки, Марка та Матвія з ілюстраціями. Спочатку місцем її зберігання був монастир на острові Айона. У IX столітті книга була доставлена до ірландського монастиря Келлс. Зараз вона зберігається у Дубліні у Трініті-коледжі.
Вчені стверджують, що Келлська книга була створена у Піктландії. Пікти залишили після себе складні християнські скульптури, проте жоден рукопис після них не зберігся. Це є загальновідомий факт.
На думку доктора Вікторії Уітворт, яка є автором нового дослідження, книга була створена у монастирі у Портмахомаку. Ченці, що жили в ньому, займалися виготовленням веленевої шкіри. Мається на увазі шкіра теляти, призначена для написання рукописів. Крім цього, вони були майстрами майстерного різьблення зі складними написами, які збігаються з келлськими. Рукописи з Айони характеризуються «простотою та читабельністю».
Келлський монастир був побудований в 807 році н.е., проте важливе значення йому вдалося набути тільки в IX столітті, що для створення Келлської книги надто пізно. Портмахомак є одним із найраніших піктських поселень. Він процвітав у 700-800 роках.
Уітфорт стверджує, що Келлська книга є виключно піктським рукописом. У зв’язку з цим вона пропонує вважати помилковим твердження про те, що пікти не залишили після себе жодного рукопису.





