У автономному районі Тибету і провінції Сичуань можна зустріти кам’яні вежі заввишки до 60 метрів. Загалом на південному заході Китаю налічується близько 250 таких споруд. Вони виконані у формі багатокутних зірок та квадратів, пише Arkeonews.
Сейсмічну стійкість Гімалайським вежам забезпечують дерев’яні балки в кам’яній кладці. Дослідження веж було розпочато у 1998 році французьким вченим Фредеріком Даррагоном. Він висунув припущення, що вік веж становить 600-1000 років. Результати радіовуглецевого аналізу це підтвердили.

Вчені висунули кілька гіпотез, які пояснюють призначення таємничих споруд. У регіоні Мін’як їх використовували як сторожові вежі, оскільки вони знаходяться вздовж стародавніх торговельних шляхів. У регіонах Дамба та Конгпо вежі символізували багатство. Їх будували заможні сім’ї, щоб підкреслити свій статус. Саме тому вони мають більш декоративний вигляд.
Перша історична згадка про вежі датується 1368-1644 рр., коли Китаєм правила династія Мін. Про їхнє призначення в давніх записах немає жодного слова. Вчені вважають, що відомості про будівельників загадкових веж не збереглися через географічну фрагментарність гірської місцевості та ізоляцію етнічних груп, які там проживали.





