У румунському монастирі Драгомирна знайшли давню кам’яну плиту з трьома лавровими вінками та еллінськими письменами. Вона знаходилася у підлозі церкви основного притвору, пише EVZ.
Монастир був збудований на півночі Румунії у 1602-1609 роках завдяки старанням митрополита Анастасія Кримки. Він знаходиться в історичному регіоні Молдова поряд із Сучавою. Активні торгові шляхи сприяли попаданню в обитель різних реліквій, проте плита в підлозі вразила навіть наукових експертів.
Розшифрування напису було вперше надруковано у 1885 році. Вона виконана на іонійсько-атичному діалекті, який використовували жителі Афін та Іонії. Артефакт був створений в епоху еллінізму (III століття до н.е.).
По-науковому плита називається «теламон», а латинською мовою — «стела». Вона є важливим законодавчим документом — указом, чи «псефізмом», про «проксенію». З сучасного грецького «проксенос» перекладається як «консул», а «проксенія» означає «консульство». Грецькі міста дарували за допомогою таких плит громадянство мешканцям інших міст.
Напис на виявленій у румунському монастирі плиті свідчить про те, що громадянство було даровано архітектору Епікрату, який був сином Нікобула з Візантії, на місці якої згодом виник Константинополь. Назва міста, яке вшанувало майстра, на жаль, стерлося.
Як плита опинилася в Драгомирні, достеменно невідомо. Вчені вважають, що її могли доставити купці або ченці, які прямували з Добруджі до Молдови.





