Чеські археологи провели масштабне дослідження колишнього радянського табору примусової праці Степлаг, розташованого поблизу селища Теректи в центральному Казахстані. Знахідки на території табору допомогли відтворити умови утримання в’язнів і поставили під сумнів офіційну дату його закриття.
Дослідження проводили фахівці Університету Західної Богемії спільно з організацією Gulag.cz та казахстанськими науковцями. Це перше офіційно дозволене комплексне археологічне дослідження колишнього табору ГУЛАГу на території пострадянської країни.
За історичними даними, Степлаг діяв у 1948–1956 роках. За цей час через нього пройшло понад 20 тисяч ув’язнених, переважно політичних в’язнів з України, країн Балтії та інших держав. Серед них були й громадяни Чехословаччини.
Археологи виявили залишки чоловічої та жіночої зон, бараків, адміністративних будівель, житла охоронців, промислової ділянки та забутого кладовища. Особливо вражають знахідки на території жіночого відділення: дослідники встановили, що його оточували три ряди колючого дроту, а периметр освітлювали спеціальні лампи. Поблизу колишніх сторожових веж також знайшли використані гільзи від патронів.
Одним із найважливіших відкриттів стали скляні пляшки, датовані 1959–1961 роками. Вони свідчать, що територію використовували й після офіційного припинення існування Степлагу. Цю версію частково підтверджують спогади 78-річного місцевого жителя Мізамбаї Браліна. Він розповів дослідникам, що після переїзду до Теректи у 1959 році ще бачив там жіночий табір, де утримували ув’язнених із країн Балтії.
Поки що археологи не можуть остаточно підтвердити, чи продовжували там утримувати в’язнів після 1956 року. Однак поєднання археологічних знахідок, історичних документів і свідчень очевидців дає підстави для подальшого вивчення цієї сторінки радянської історії.
Дослідники планують продовжити роботу та представити результати експедиції у документальному фільмі й віртуальному музеї Gulag Online.





