Автор: У 1987 році в Болоньї було виявлено зелену мумію, яка продовжувала залишатися для вчених загадкою кілька десятиліть. Під час недавнього дослідження вченим вдалося з’ясувати, які хімічні процеси забезпечили незвичну безпеку, пише Ancient Origins.
Смерть підлітка настала між 1617 і 1814 роками. Труна, в якій були виявлені його останки, виготовлена з мідного сплаву. Підліток лежав у неї у позі ембріона. Його майже непошкоджене тіло мало смарагдово-зелений колір. Для дослідження останків співробітники Римського університету Тор Вергата на чолі з Аннамарією Алабізо використовували інфрачервону спектроскопію з перетворенням Фур’є та раманівську спектроскопію.
Проведене вченими дослідження показало, що вирішальну роль у муміфікації тіла зіграла мідна труна. Антимікробні властивості мідного сплаву пригнічували активність бактерій, що спричинило уповільнення розкладання тканин. Реакція кислот із стінками труни призвела до утворення малахіту та псевдомалахіту, які є продуктами корозії міді. Після проникнення у тканини вони замінили кальцій, додавши мумії смарагдово-зеленого кольору.
Автори дослідження не лише розгадали давню загадку, а й отримали цінну інформацію про вплив матеріалів поховання на останки. Знайдену в Болоньї мумію можна назвати найяскравішим прикладом муміфікації людського тіла під впливом міді, який відомий сучасній науці.
