Автор: Археологи знайшли нові докази того, що перша жінка-фараон в історії Стародавнього Єгипту зайняла трон на 1000 років раніше. Довгий час вважалося, що першою правителькою Єгипту була Нефрусебек (Себекнефер) з XII династії, яка очолила державу близько 4000 років тому (орієнтовно в 1798-1794 рр. до н.е.). Результати нового дослідження, опубліковані в Prague Egyptological Studies, свідчать, що першою правителькою Єгипту була представниця Першої династії Мернейт (Меретнейт), пише ScienceAlert.
Під час розкопок у некрополі Саккари археологи виявили керамічні пробки від глеків із царським геральдичним символом (серіхом) з ім’ям Мернейт. У якості додаткового доказу автори дослідження наводять масштабну гробницю в Абідосі і похоронну кам’яну стелу з її ім’ям. Ці атрибути були привілеєм виключно фараонів-чоловіків.
Тривалість політичної кар’єри Мернейт становила щонайменше 30 років. Спочатку вона керувала Єгиптом на правах співправительки разом зі своїм батьком, третім фараоном Джером. Згодом вона стала фараоном та одноосібно керувала Єгиптом до повноліття свого сина Дена, п’ятого фараона, в гробниці якого ім’я Мернейт вказано в офіційному списку предків. Нові знахідки остаточно підтвердили гіпотезу про те, що Мернейт була не просто регентом, а повноправним фараоном.
