Досить часто вікінгів зображують як брутальних бородатих чоловіків у шоломах з рогами. Вчені довели, що насправді таких шоломів скандинавські мореплавці ніколи не носили, пише Discover Magazine.
У ранньому Середньовіччі вікінги робили набіги на Європу, Ньюфаундленд, Гренландію та Ісландію. Однорідною групою, як багато хто помилково вважає, вони ніколи не були. До них входили представники безлічі північнонімецьких племен. Слово «вікінг» означало професію, а чи не етнічну приналежність.
За словами співробітниці Університету Осло Колін Коннорс, твердження про те, що норвежці були вправними воїнами, є не більше ніж міфом, так само як і твердження про їхню виняткову лютість. Жорстокими вікінгами описували християнські ченці, на яких вони нападали. Убитий язичником християнин вважався мучеником, що давало право на отримання статусу святого. Саме з цієї причини ченці активно документували жорстокість вікінгів.
Міф про шоломи з рогами з’явився у ХІХ столітті, проте насправді вікінги їх ніколи не носили. Археологи виявили у скандинавських похованнях чимало шоломів, проте жоден з них не мав рогів. Шоломи з рогами вперше з’явилися в 1876 в оперній постановці «Кільце Нібелунга» композитора Річарда Вагнера. Ця ідея була запозичена художником по костюмах Карлом Емілем Деплером у корінних американців, які використовували шкіру бізонів для виготовлення головних уборів. Образ виявився настільки яскравим і незабутнім, що прижився.





