Автор: Довгий час вважалося, що віспу в Америку завезли європейські колонізатори, що призвело до загибелі 4 млн осіб з числа представників корінних народів, які не мали до неї імунітету. Ця теорія ґрунтувалася виключно на письмових історичних джерелах.
Через 500 років групі ірландських та чилійських учених вдалося отримати незаперечні генетичні докази її спроможності. Вони виявили у знайдених на півночі Чилі двох муміях ДНК вірусу віспи. Ці люди померли у період 1492-1632 рр.
Вірусні геноми, виділені вченими, виявилися майже однаковими. Це говорить про одночасне інфікування людей після прибуття до Південної Америки європейських колонізаторів. Автори дослідження назвали вірусну лінію CAM9. Вони побудували «генеалогічне дерево», яке показало, що цей штам є сполучною ланкою між європейськими середньовічними варіантами та зразками XX століття. Геноми CAM9 наочно демонструють еволюцію вірусу.
Після стрімкого поширення американським континентом еволюція штаму сповільнилася на два століття. У ХІХ столітті швидкість мутацій почала збільшуватися через початок масової вакцинації.
