Протягом 70 років вчені ламали голову над тим, яка речовина знаходилася в бронзовому глечику, виявленому в давньогрецькому святилищі в Паестумі 1956 року. Спочатку вони думали, що в ньому був мед, проте під час аналізів ця гіпотеза не підтвердилася. Археологам вдалося розгадати таємницю 2500-річного глечика завдяки сучасним науковим методам, пише Interesting Engineering.
Співробітники Оксфордського університету провели дослідження, результати якого показали, що у стародавньому глечику таки був мед. Вони порівняли залишки речовини із зразками меду, отриманого в Італії та Греції.
До складу меду входять гексозні цукри, білки та вода. Згодом мед починає розкладатися природним чином, що призводить до розпаду цукрів, потемніння та підвищення кислотності. У місцях, де речовина контактувала з бронзовим глечиком, вчені виявили розкладений цукор та мідь. Це означає, що цукор вступив у реакцію із металом.
За хімічним складом речовина з глечика була близькою до сучасних бджолиного воску та меду. За високою концентрацією гексозних цукрів автори дослідження визначили, що це був мед, а не віск. У давнину люди не лише вживали його в їжу, а й приносили в жертву богам.





